её лицо мне знакомо

сущ.сред.; множ. лица

1. пит, сǎн-пит, пит-куç; круглое лицо çавра сǎн-пит; мыть лицо пит çу; мне знакомо это лицо ку сǎн-пите эпĕ пĕлетĕп

2. çын, этем; влиятельное лицо витĕмлĕ çын

3. сǎпат (грамматикǎра); третье лицо глагола глаголǎн виççĕмĕш сǎпачĕ ♦ на одно лицо каснǎ лартнǎ, пĕр сǎнлǎ; показать товар лицом таварǎн чǎн пахалǎхне кǎтарт; к лицу килĕшет (тумтир); он лицом в грязь не ударит вǎл намǎс курас çук

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1) noto, conosciuto; familiare

2) m. conoscente, conoscenza

1) прил. connu

2) сущ. м. connaissance f; personne f de ma (ta, etc.) connaissance

• Вопросы к незнакомому как побуждение к знакомству. Употребляются главным образом в неофициальном общении.

• Ответная реплика. Употребляется в официальном и неофициальном общении.

• Стандартные вопросы при заполнении анкеты, напр., при получении визы и т. п.

• Стандартное представление, используемое при знакомстве через посредника. Относится ко всем присутствующим. Употребляется без ограничений.

• Стандартный вопрос, используемый при знакомстве через посредника. Относится только к одному из присутствующих.

• Вежливое предложение познакомить. Употребляется при официальном общении, относится большей частью к лицам с более высоким социальным статусом.

• Представление женщины через посредника.

• Представление в официальной ситуации.

• Формы представления, употребляемые при знакомстве через посредника, большей частью в неофициальном общении. Сопровождаются указательными жестами.

• Типичная форма представления как мужчин, так и женщин без посредника. Употребляется без ограничений.

• Вежливая просьба познакомить. Употребляется в официальном общении, социальный статус говорящего не ниже статуса слушающего.

• Вежливая просьба представить кого-л. Употребляется в официальном общении по отношению к лицам с более высоким социальным статусом.

• Формы представления, используемые в неофициальном общении.

• Вежливый вопрос для уточнения факта знакомства. Употребляется в неофициальном общении.

• Ответная реплика, подтвержающая знакомство. Употребляется в неофициальном общении, звучит дистанцированно.

• Ответные реплики, указывающие на поверхностное знакомство. Употребляются в неофициальном общении.

• Формы представления, используемые при уточнении имени знакомого. Употребляются в неофициальном общении, содержат оттенок сомнения. Употребление фамилии без имени или без слова Herr звучит невежливо, хотя возможно в кругу друзей.

• Вежливая просьба об уточнении имени ранее знакомого. Употребляется в неофициальном общении при равном социальном статусе.

• Реплики, используемые в тех случаях, когда говорящий забыл имя слушающего. Употребляются в неофициальной ситуации; социальный статус слушающего не выше статуса говорящего.

• Формы представления, используемые при знакомстве через посредника. Употребляются в неофициальном общении. Мужчина упоминается первым только в том случае, если он очень пожилой человек, известная личность или если девушка очень молода.

• Вежливая просьба познакомить. Употребляется в неофициальном общении; социальный статус говорящего не выше статуса слущающего.

• Вежливая реплика. Употребляется большей частью в официальном общении, социальный статус слушающего выше статуса говорящего.

• Наиболее распространённая формула при знакомстве. Употребляется без ограничений.

• Реплика при завершении знакомства. Употребляется без ограничений.

• Реплика при знакомстве, а также при завершении разговора. Употребляется без ограничений.

• Реплика содержит только самый необходимый минимум вежливости.

• Ответная реплика на выражение радости по поводу знакомства; в официальном общении звучит вежливо, в неофициальном общении носит скорее шутливый характер.

• Ответная реплика при знакомстве, а также при завершении разговора. В официальном общении звучит вежливо, в неофициальном общении носит скорее шутливый характер.

• Ответная реплика в эллиптической форме.

• Вежливый вопрос (в форме утверждения) для уточнения факта прежнего знакомства. Употребляется в неофициальном общении, социальный статус говорящего не ниже статуса слушающего.

1. нэIосэ; зыщыгъозэ

знакомое мне место сызыщыгъозэ чIыпI

его лицо мне знакомо ащ ынапэ синэIуас

2. (имеющий познания в чем-л.) щыгъуаз

он хорошо знаком с новой историей ар историякIэм дэгъоу щыгъуаз

3. в знач. сущ. м. нэIуас

мой хороший знакомый синэIосэ дэгъу

(знаком, -а, -о)

1. шинос, ошно; знакомая песня суруди ба гӯш ошно; его лицо мне знакомо афту андоми ӯ ба ман шинос аст

2. шинос, балад; он хорошо знаком с русской литературой ӯ адабиёти русро нағз медонад; мне знакома здесь каждая тропинка ҳар як роҳу пайроҳаи инҷо ба ман шинос аст

3. шинос; они знакомы с давних пор онҳо кайҳо боз бо ҳамдигар шиносанд

4. в знач. сущ. знакомый м, знакомая ж шинос, ошно; старый знакомый ошнои дерина; у нас здесь много знакомых мо дар ин ҷо шиносҳои бисёр дорем

f

1) физиономия, черты / выражение лица

2) перен. облик, отличительные черты; профиль

familiar; (с тв.) acquainted (with)

1) новый ( недавний)

••

2) новый, предстоящий

3) новый, неизвестный

4) новый, обновлённый

5) новый, ещё один

6) неопытный, не знающий

••

* * *

общ. необычный, новое, новый, другой, молодой, неопытный, нововведение, новость, свежий, странный